Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (7)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Терсіна О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
1.

Терсіна О. Д. 
Оцінка структурних змін магістральних судин шиї при неалкогольній жировій хворобі печінки як печінковій маніфестації метаболічного синдрому й надлишковій масі тіла в осіб середнього та похилого віку [Електронний ресурс] / О. Д. Терсіна, В. І. Бульда // Сучасна гастроентерологія. - 2014. - № 5. - С. 61-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2014_5_12
Мета роботи - визначити структурні зміни магістральних судин шиї при неалкогольній жировій хворобі печінки (НАЖХП) (стеатоз) у поєднанні з надлишковою масою тіла в осіб середнього та похилого віку. Обстежено 166 пацієнтів (40 чоловіків та 126 жінок). Порівняно показники пацієнтів з НАЖХП (стеатоз) у поєднанні з надлишковою масою тіла чи ожирінням та осіб контрольних груп з нормальною масою тіла без НАЖХП різного віку. Обстежені були розподілені на дві вікові групи (за критерієм ВООЗ), які мають найбільший кардіоваскулярний ризик у порівнянні з іншими віковими групами: 1-ша група - від 45 до 59 років (середній вік), 2-га група - від 60 до 75 років (похилий вік). Проаналізовано результати вимірювання товщини комплексу інтима і медіа (КІМ) магістральних судин шиї під час ультразвукового обстеження в В-режимі, режимі кольорового допплерівського картування. У пацієнтів обох вікових груп виявлено достовірне (p << 0,05) збільшення товщини КІМ магістральних судин шиї у порівнянні з пацієнтами контрольних груп. Установлено достовірну (p << 0,001) різницю за цим показником між пацієнтами двох вікових груп з більшим показником у групі похилого віку. Виявлено кореляційний зв'язок (r = 0,38; p << 0,001) між індексом маси тіла і товщиною КІМ у групі середнього віку. Висновки: НАЖХП (стеатоз) у поєднанні з надлишковою масою тіла спричиняє порушення структури магістральних судин шиї у пацієнтів середнього та похилого віку.
Попередній перегляд:   Завантажити - 262.674 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Терсіна О. Д. 
Вікові та гендерні відмінності у структурі магістральних судин шиї при неалкогольній жировій хворобі печінки та надлишковій масі тіла [Електронний ресурс] / О. Д. Терсіна, В. І. Бульда // Сучасна гастроентерологія. - 2014. - № 6. - С. 32-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2014_6_7
Мета роботи - визначити відмінності у структурі (товщина комплексу інтима - медіа (КІМ)) магістральних судин шиї у разі неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) (стеатоз) у поєднанні з надлишковою масою тіла залежно від статі та віку. Обстежено 290 пацієнтів (85 чоловіків та 205 жінок). Порівнювали товщину КІМ чоловіків та жінок з НАЖХП (стеатоз) у поєднанні з надлишковою масою тіла і показники чоловіків і жінок контрольних груп з нормальною масою тіла без НАЖХП. Обстежених розподілено на 4 вікові групи (за критерієм ВООЗ): 1-ша група - 25 - 34 років, 2-га - 35 - 44 років, 3-тя - 45 - 59 років. 4-та - 60 - 75 років. Проаналізовано результати вимірювання товщини КІМ магістральних судин шиї, одержані під час ультразвукового обстеження у B-режимі та режимі кольорового допплерівського картування. Виявлено зміни у структурі магістральних судин шиї (стовщення КІМ) у чоловіків та жінок усіх вікових груп у порівнянні з відповідними контрольними групами; достовірне (p << 0,001) стовщення КІМ у чоловіків у порівнянні з жінками 4-ї вікової групи (похилий вік); достовірне (p << 0,05) стовщення КІМ у жінок кожної вікової групи у порівнянні з попередньою за віком групою; достовірне (p << 0,05) стовщення КІМ у чоловіків 2-ї та 3-ї груп у порівнянні з попередніми за віком групами. Висновки: НАЖХП (стеатоз) та надлишкова маса тіла призводять до порушення структури магістральних судин шиї в осіб усіх вікових груп. У групі похилого віку (60 - 75 років) гендерні відмінності у товщині КІМ є достовірними (p << 0,001). У чоловіків та жінок усіх вікових груп виявлено достовірні (p << 0,05) вікові відмінності за цим показником.
Попередній перегляд:   Завантажити - 194.402 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Бульда В. І. 
Вікові особливості структурних та гемодинамічних показників магістральних судин шиї при неалкогольній жировій хворобі печінки та підвищеній масі тіла [Електронний ресурс] / В. І. Бульда, О. Д. Терсіна // Гастроентерологія. - 2015. - № 2. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2015_2_4
Всього обстежено 290 пацієнтів (85 чоловіків і 205 жінок). Порівняно показники пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) (стеатоз), поєднаною з підвищеною масою тіла, та показники пацієнтів контрольних груп з нормальною масою тіла без патології печінки. Обстежені були розподілені на 4 вікові групи (за критерієм ВООЗ): 1-ша - від 25 до 34 років, 2-га - від 35 до 44 років, 3-тя - від 45 до 59 років, 4-та - від 60 до 75 років. Проаналізовано структурні та гемодинамічні показники магістральних судин шиї, одержані під час комплексного дуплексного обстеження (ультразвукова сонографія в В-режимі, режимі колірного доплерівського картування та доплер-обстеження). Встановлено зміни структурних і гемодинамічних показників магістральних судин шиї (стовщення комплексу інтимамедія, зменшення лінійних швидкостей кровотоку). НАЖХП (стеатоз), поєднана з підвищеною масою тіла, справляє прямий вплив на структурний і гемодинамічний стан магістральних судин шиї. Виявлено кореляційний зв'язок між НАЖХП (стеатоз), поєднаною з підвищеною масою тіла, та швидкісним показником кровотоку - піковою систолічною швидкістю кровотоку. Порушення структури та гемодинаміки магістральних судин шиї, виявлені під час комплексного дуплексного обстеження, є результатом прямого впливу НАЖХП (стеатоз) і підвищеної маси тіла та призводять до зростання кардіоваскулярного ризику переважно в групах середнього та похилого віку.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.912 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Терсіна О. Д. 
Особливості впливу неалкогольної жирової хвороби печінки, поєднаної з підвищеною масою тіла, на структурні та гемодинамічні зміни магістральних судин шиї [Електронний ресурс] / О. Д. Терсіна, В. І. Бульда // Сімейна медицина. - 2014. - № 4. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_4_9
Визначено особливості впливу неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) (стеатоз), поєднаної з підвищеною масою тіла, на структурні, гемодинамічні зміни магістральних судин шиї. Усього було обстежено 82 пацієнти (19 чоловіків та 63 жінки) 45 - 59 років (середнього віку згідно з критеріями ВООЗ), які мали високий кардіоваскулярний ризик у порівнянні з іншими віковими періодами. Порівняно показники пацієнтів з НАЖХП (стеатоз), поєднаної з підвищеною масою тіла, та показники пацієнтів контрольної групи з нормальною масою тіла без патології печінки. Проаналізовано результати товщини комплексу інтима-медіа (КІМ) та гемодинамічні показники магістральних судин шиї, одержані під час комплексного дуплексноого обстеження (ультразвукова сонографія у В-режимі, режимі колірного допплерівського картування (КДК) і допплерівського дослідження). Установлено зміни структурних та гемодинамічних показників магістральних судин шиї (стовщення КІМ, зменшення лінійних швидкостей кровотоку). НАЖХП (стеатоз), поєднана з підвищеною масою тіла, має прямий вплив на структурний та гемодинамічний стан магістральних судин шиї. Виявлений кореляційний зв'язок між потовщенням КІМ та зниженням швидкісних показників кровотоку (p << 0,05) та збільшенням гемодинамічних показників периферійного опору (p << 0,05). Установлений кореляційний зв'язок (p << 0,001) між НАЖХП (стеатоз), поєднаною з підвищеною масою тіла (індекс маси тіла - ІМТ), та структурним показником магістральних судин шиї (товщина КІМ) у даній групі середнього віку. Порушення структури та гемодинаміки магістральних судин шиї, виявлених під час комплексного дуплексного обстеження, є результатом прямого впливу НАЖХП (стеатоз) та підвищеної маси тіла.
Попередній перегляд:   Завантажити - 190.58 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Терсіна О. Д. 
Неалкогольна жирова хвороба печінки, поєднана з підвищеною масою тіла: гендерні показники функціональних судинних змін [Електронний ресурс] / О. Д. Терсіна // Семейная медицина. - 2017. - № 2. - С. 56-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2017_2_13
Мета дослідження - вивчення особливостей виливу неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) і підвищеної маси тіла (ПМТ) на гемодинамічні показники магістральних судин шиї та їх відмінності серед чоловіків і жінок середньої вікової групи. Усього було обстежено 82 пацієнти (19 чоловіків та 63 жінки) віком 45 - 59 років (середній вік згідно критеріям ВООЗ), які мають високий цереброваскулярний ризик у порівнянні з іншими віковими періодами. Порівнювали показники пацієнтів з НАЖХП (стеатоз), поєднаною з ПМТ, та показники пацієнтів контрольної групи з нормальною масою тіла без патології печінки. Проаналізовано гемодинамічні показники магістральних судин шиї, одержані під час комплексного дуплексного обстеження (режиму колірного допплерівського картування/КДК і допплер-обстеження). Встановлено зміни гемодинамічних показників магістральних судин шиї (зниження швидкісних показників кровотоку та підвищення показників опору). НАЖХП (стеатоз), поєднана з ПМТ, має прямий вплив на гемодинамічний стан магістральних судин шиї. Виявлено тендерні відмінності в обстежених пацієнтів середньої вікової групи: швидкісні показники жінок достовірно (p << 0,05) перевищували дані показники чоловіків. Також встановлено достовірну (p << 0,05) гендерну різницю показників периферійного опору з їх збільшенням у чоловіків. Встановлено достовірний зворотній кореляційний зв'язок між індексом маси тіла та швидкісними показниками кровотоку (p << 0,05) у чоловіків та жінок. Заключення: порушення гемодинамічних показників магістральних судин шиї, виявлених під час комплексного дуплексного обстеження, є результатом впливу НАЖХП (стеатоз) та підвищеної маси тіла з достовірними (p << 0,05) гендерними відмінностями у групі пацієнтів (середній вік - 45 - 59 років).
Попередній перегляд:   Завантажити - 141.428 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Терсіна О. Д. 
Статеві особливості показників швидкості кровотоку магістральних артерій шиї при неалкогольній жировій хворобі печінки та підвищеній масі тіла [Електронний ресурс] / О. Д. Терсіна // Здоровье женщины. - 2018. - № 10. - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_10_9
Мета дослідження - визначення особливостей впливу неалкогольної жирової хвороби печінки - НАЖХП (стеатоз), поєднаної з підвищеною масою тіла (ПМТ), на показники швидкості кровотоку магістральних артерій шиї серед чоловіків і жінок різних вікових груп. Усього обстежено 290 пацієнтів (85 чоловіків і 205 жінок). Порівняно показники швидкості кровотоку чоловіків і жінок і НАЖХП і ПМТ - 150 пацієнтів (50 чоловіків і 100 жінок) та показники швидкості кровотоку чоловіків і жінок контрольних груп з нормальною масою тіла без патології печінки - 140 пацієнтів (35 чоловіків і 105 жінок). Обстежені були розподілені на 4 вікові групи (за критерієм ВООЗ): 1-а вікова група - від 25 до 34 років, 2-а - від 35 до 44 років, 3-я - від 45 до 59 років, 4-а - від 60 до 75 років. Також у кожній віковій групі було розподілення на чоловіків і жінок. Проаналізовано показники швидкості кровотоку магістральних артерій шиї, що отримані у ході комплексному дуплексного обстеження (режим колірного доплерівського картування і доплер-обстеження). Встановлене зниження показників швидкості кровотоку магістральних артерій шиї у чоловіків і жінок усіх вікових груп порівняно з контрольними групами та виявлена вікова, гендерна різниця між групами (показники швидкості кровотоку жінок достовірно перевищували дані показники чоловіків). Встановлено достовірний зворотний кореляційний зв'язок між індексом маси тіла та показниками швидкості кровотоку, ТКІМ і показниками швидкості кровотоку у чоловіків і жінок. Зміни показників швидкості кровотоку магістральних артерій шиї, що виявлені під час комплексного дуплексного обстеження, є результатом впливу НАЖХП (стеатоз) і ПМТ із достовірними гендерними відмінностями у всіх вікових групах.
Попередній перегляд:   Завантажити - 256.732 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Терсіна О. Д. 
Вікові особливості гемодинамічних показників швидкості кровотоку магістральних артерій шиї при неалкогольній жировій хворобі печінки та підвищеній масі тіла [Електронний ресурс] / О. Д. Терсіна // Семейная медицина. - 2018. - № 6. - С. 39-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_6_10
Мета дослідження - визначення особливостей впливу неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП)/стеатоз, поєднаної з підвищеною масою тіла (ПМТ), на показники швидкості кровотоку магістральних артерій шиї серед різних вікових груп. Усього було обстежено 290 пацієнтів. Порівнювались показники швидкості кровотоку у 150 пацієнтів з НАЖХП та ПМТ та показники швидкості кровотоку 140 пацієнтів контрольних груп з нормальною масою тіла (НМТ) без патології печінки. Обстежених було розподілено на 4 вікові групи (за критерієм ВООЗ): 1-а вікова група - від 25 до 34 років, 2-а група - від 35 до 44 років, 3-я група - від 45 до 59 років, 4-а група - від 60 до 75 років. Проаналізовано показники швидкості кровотоку магістральних артерій шиї, одержмані під час комплексного дуплексного обстеження (режим колірного допплерівського картування/КДК і допплер обстеження). Встановлено зниження показників швидкості кровотоку магістральних артерій шиї у пацієнтів усіх пікових груп у порівнянні з контрольними групами, виявлено вікову різницю між групами. Встановлено достовірний зворотний кореляційний зв'язок між ІМТ та показниками швидкості кровотоку (p << 0,05), товщиною комплексу інтима-медіа та показниками швидкості кровотоку (p << 0,05) у пацієнтів обстежених груп. Заключення: зміни показників швидкості кровотоку магістральних артерій шиї, що виявлені під час комплексного дуплексного обстеження, є результатом впливу НАЖХП (стеатоз) та ПМТ з достовірними (p << 0,05) відмінностями у всіх вікових групах.
Попередній перегляд:   Завантажити - 247.676 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського